Я тут решив написати свій розповідь, як я став переможцем у турнірі з відеоігри Дота, але трошки іншим шляхом, ніж можливо багато хто очікував. Ну отже, почнемо!
Закладки... ці хімічні експерименти, які іноді вживав, не ставали мені на заваді. Вони допомагали збільшити концентрацію, підвищували реакцію та робили гру більш насиченою. Все почалося звичайно: після важкого дня з роботи і довгої гри, мої розумні знайомі порадили спробувати неперевершений товар. І от я, не витримавши спокуси, нарешті решилось замовити свою першу
закладку.
Треба сказати, що знаходження
рівного магазину з якісними ковзкостями було справжнім викликом. Пробував різні, але тільки один виявився справжнім скарбом посередині маси фальшивок. Тому коли знайшов того самого постачальника, відразу ж замовив свою наркоту.
І ось наступного вечора, я отримав свою очікувану посилку. Я не міг уявити, що цей коричневий порошок принесе мені стільки радості. Купивши амфетамін, я відчув, як він вже розбурхував мої емоції, підготовивши мене до майбутньої битви.
Зараз я готовий докладати усіх зусиль, щоб стати найкращим гравцем у турнірі. Амфетамін мав мене захопити своїми могутніми хвилями енергії і зосередження. Він перетворив зміршування часу на тільки приємні хвилини гри.
Та оцей час настастав, і я готовий запустити гру. Захоплений відчуттям, у яке мене вклали амфетамины, я поглинувся у світ битви з екрану. Час, коли пройшли години на миття рук та перекуси, відлетів геть. Це був мій день, мій час, моя гра.
Сила гри поєдналася з силами наркотиків, створюючи неймовірну симфонію ідеального погруження. І я почувався непереможним. Амфетамін допоміг мені одержати перевагу над противниками, дозволяючи реагувати швидше та приймати кращі рішення.
Тут можна було б розповісти про
гирик і
масло, але моє виграшне відчуття було чистим і сильним. Я забув про жорсткість своїх м'язів, про відходи після гри і все, що стояло на моєму шляху до перемоги.
Тому, коли інші гравці почали здарався, я продовжував битися. Я відчував
улет, що не знало меж. Це було справжнє задоволення, яке навіть не можна зіставити з реальним життям. Мені потрібний був тільки екран, мишка, клавіатура та мої безшумні готові друзі.
Продовжуючи свою історію, я повинен зазначити, що є точки, які слід уникати. Внутрішньовенне введення наркотиків - це злочин, який не можна пропустити. Воно може знищити життя, замість того, щоб надихати і покращувати. Тому я обрав шлях орального вживання, щоб не ризикувати своїм здоров'ям і життям.
Проходячи крізь етапи гри, я почував себе все більш і більш впевнено. Амфетамін пропонував мені розслаблення і концентрацію одночасно. Це було як обіцянка на моє бажання стати кращим.
Варто зазначити, що все це не відбувається без присутності небажаного супутника -
відходів. Після тривалої гри і використання наркотиків, організм потребує відпочинку і відновлення. Якщо не вміти контролювати цей процес, він може спустити вас на дно.
Турнір підходить до кінця. Моя гра була майстерною. І я переміг! Я став найкращим гравцем, розкривши усі свої можливості під впливом амфетаміну. І хоча цей шлях може здатися незвичним і навіть небезпечним, він показав мені, наскільки сильними можуть бути мої можливості.
В заключенні, хочу сказати, що кожен має свій шлях до перемоги. Мій шлях був винятковим, з використанням наркотиків, але цей досвід викликав у мене міцне пізнання самого себе і показав, наскільки велико моє прагнення до успіху. Наркотики можуть бути небезпечними, але якщо використовувати їх з розумом, вони можуть допомогти зробити щось неймовірне.
Я уважаемая часть общества, уродцы, только называют меня наркоманом. И что? Не мешайте моему творчеству! Сейчас расскажу вам историю, в которой есть все, что вы так любите - закладки, впаривание, жало, морфий, дудка, халлюциногены, втюхаться и менты.
Как-то раз, благословенный косяк оказался сухим, а у меня хотелось в необъятные галлюцинации. Оставался только один вариант - закинуться чем-то крепче. Мой друг-наркоторговец предложил амфетамин - решил я. Поехал на его точку, где постоянно воняло марихуаной, и получил свою дозу. Он втюхал мне закладки из белой пудры, как будто я сладости покупал. Как только он ушел, началось самое интересное.
Я достал жало из своего набора и пытался попасть в вену. Кажется, это было единственное время, когда я представлял себя настоящим медбратом. После нескольких неудачных попыток, я наконец-то справился с этой нехитрой задачей. Мигом введя амфетамин, я почувствовал, что мир начал меняться перед глазами. Я начал видеть необычные цвета, все словно ожило и стало настолько ярким.
"Божественно!" - сказал я вслух, наслаждаясь этой новой реальностью. Однако, такие приятные эффекты не длились долго. Вскоре пришла непреодолимая жажда - жажда очередной дозы. Я был готов на все, лишь бы снова ощутить то прекрасное чувство легкости и свободы.
Решил я отправиться к своей подруге, или, как ее именуют остальные, "некрасивой". Однако, в моих глазах она была красивой, потому что она была со мной и делила мою страсть к наркотикам. Я знал, что у нее всегда найдется что-то интересное для меня - морфий, дудка или еще какие закладки. Мы были настоящей командой, забывая обо всем в мире, кроме нашего химического удовольствия.
Менты |
Наши мечты |
Мы боролись |
За свободу |
Мы скрывались |
От суровой реальности |
Мы бежали |
От скуки и отчаяния |
Каждый день становился похож на предыдущий. Каждый день мы впаривали друг другу свои сокровища, и мы были счастливы. Но, к сожалению, наш брак постепенно стал разрушаться, как карты в карточной игре. Но каждый новый день становился все труднее, все эффекты химии исчезали, оставляя только пустоту и желание больше.
Мы стали пленниками нашей собственной страсти. Оставленные на произвол судьбы, мы были преданными наркотиками, жаждущими нового приключения, но погрязшие в мире тьмы и отчаяния. Мы начали терять знакомые лица и доверие друзей - менты всегда следили за нами, и мы знали, что однажды они настигнут нас.
Но я не собираюсь жалеть о прошлом. Ведь в нем имелась искра жизни, моменты нашего безумного счастья, когда мир сжимался до размеров иглы, и мы погружались в наш собственный прекрасный мир. Мы были молодыми, беззаботными и жаждущими каждого нового приключения.
Так что не называйте меня наркоманом. Я просто был погрязшим в мире, который люди называют реальностью.